Відмінності між версіями «Докір»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/dokir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 22:47, 4 грудня 2022
Докір, -кору, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДО́КІ́Р, -кору, чол. Висловлене кому-небудь або передане в інший спосіб звинувачення в чомусь, незадоволення чимось і т. ін. Грицьків докір дуже вразив Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 172); В її очах і радість, і докір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 362); Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 103).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 352.
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
