Відмінності між версіями «Покуття»
(→Великий тлумачний словник сучасної мови) |
|||
(не показані 22 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
''' Покуття ''' | ''' Покуття ''' | ||
* 1. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього | * 1. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього | ||
+ | * 2.І сторико-географічий регіон України, східна частина сучасної Івано-Франківської області. | ||
=== Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980) === | === Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980) === | ||
''' ПО́КУТТЯ ''' | ''' ПО́КУТТЯ ''' | ||
* 1. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Марко Кропивницький, IV, 1949, 244); На покутті посадили найдорожчого гостя — сивого інженера, який приїхав останнім (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 32). | * 1. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Марко Кропивницький, IV, 1949, 244); На покутті посадили найдорожчого гостя — сивого інженера, який приїхав останнім (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 32). | ||
+ | |||
== Покуття в українській хаті == | == Покуття в українській хаті == | ||
Покуття - найсвятіше та найпочесніше місце в хаті. На покуті знаходилися цінні речі: ікони (образи), Біблія, свічки, стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові, коли були родинні свята. На покуті, починаючи із зажинків і закінчуючи обжинками, стояв пучок колосків «дідух» - обрядовий сніп, прикрашений стрічками, як символ добробуту й достатку, пам'ять про предків. | Покуття - найсвятіше та найпочесніше місце в хаті. На покуті знаходилися цінні речі: ікони (образи), Біблія, свічки, стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові, коли були родинні свята. На покуті, починаючи із зажинків і закінчуючи обжинками, стояв пучок колосків «дідух» - обрядовий сніп, прикрашений стрічками, як символ добробуту й достатку, пам'ять про предків. | ||
Рядок 24: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Покуть.jpg|x250px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maximowitsch Maximow 002b.jpg|x250px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Покуття.jpg|x250px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
+ | == Українське Покуття == | ||
+ | Походження назви має різні тлумачення. Найдостовірнішим є виведення її від слова «кут»[1]. Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемоша з притоками). | ||
+ | |||
+ | Назва може походити і з того, що у джерелах 17—18 ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами (включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з 19 ст. Покуття обіймає лише рівнинну частину цієї території). | ||
+ | |||
+ | Слово «Покуття» виводиться подібно до назв Поділля (від діл), Пониззя (від низ), Полісся (від ліс). | ||
+ | |||
+ | Визначення території з цією назвою у різних джерелах і авторів неоднакове. Але завжди назва Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області. | ||
+ | |||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Pokuce.png|x250px|thumb|left|Місцезнаходження Покуття]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Kuty Panorama (BildID 15720424).jpg|x250px|thumb|left|Покуття]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | == Покуття (футбольний клуб) == | ||
+ | ''' «Покуття» ''' — український футбольний клуб з міста Коломия Івано-Франківської області. Із 1989 року носить назву ФК «Покуття». | ||
+ | [[Зображення:Емблема Покуття 2017.jpg|x250px|thumb|left|Емблема ФК "Покуття" (Коломия)]] | ||
+ | Команда заснована в 1982 році на базі футбольної команди села Корнич при Коломийському будівельно-монтажному управлінні № 82. Команда отримала назву «Будівельник», а її організатором, одночасно гравцем і тренером був Михайло Васильович Угорський. Під його керівництвом команда пройшла шлях від учасника чемпіонату Коломийського району до чемпіона і володаря кубка області, третього призера чемпіонату України серед команд колективів фізкультури в першій зоні в 1994 і 1995 роках. | ||
− | + | У 1996 році команда посіла перше місце в своїй зоні чемпіонату України серед КФК і в сезоні 1996/1997 років стартувала вже в чемпіонаті України в другій лізі. У наступному сезоні команда зайняла 18 місце у другій лізі і вилетіла з неї, після чого повернулася на аматорський рівень і аж до 2006 року виступала в чемпіонаті Івано-Франківської області. З 2006 по 2007 роки команда не брала участь в змаганнях через фінансові проблеми. У березні 2007 року клуб під назвою ФК «Коломия» знову стартував у першій лізі чемпіонату області, але через рік знявся зі змагань у зв'язку з браком фінансування. | |
− | + | З 2011 року Коломию в обласному чемпіонаті представляли «Карпати». У сезоні 2016/2017 років «Карпати» виграли чемпіонат області.[1] Влітку 2017 року було прийнято рішення відновити історичний клуб з широко відомою назвою «Покуття». Футбольний клуб «Карпати» був розформований, а на його базі відновлено «Покуття». У сезоні 2017/2018 років «Покуття» статовало у чемпіонату України серед аматорів. Коломияни також заявили молодіжну команду у другу лігу обласної першості. | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | # Великий тлумачний словник сучасної мови (2005) | ||
+ | # Вікіпедія | ||
+ | # Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980) | ||
+ | # Google фото | ||
+ | #https://slovnyk.me | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 14:23, 7 червня 2022
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) Покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної мови (2005)
Покуття
- 1. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього
- 2.І сторико-географічий регіон України, східна частина сучасної Івано-Франківської області.
Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980)
ПО́КУТТЯ
- 1. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Марко Кропивницький, IV, 1949, 244); На покутті посадили найдорожчого гостя — сивого інженера, який приїхав останнім (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 32).
Покуття в українській хаті
Покуття - найсвятіше та найпочесніше місце в хаті. На покуті знаходилися цінні речі: ікони (образи), Біблія, свічки, стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові, коли були родинні свята. На покуті, починаючи із зажинків і закінчуючи обжинками, стояв пучок колосків «дідух» - обрядовий сніп, прикрашений стрічками, як символ добробуту й достатку, пам'ять про предків.
Українці, заходячи до хати, знімали головний убір і хрестилися на покуть.
Покуть в Україні завжди прикрашали вишитими рушниками, писанками, пахучими травами.
Ілюстрації
Українське Покуття
Походження назви має різні тлумачення. Найдостовірнішим є виведення її від слова «кут»[1]. Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемоша з притоками).
Назва може походити і з того, що у джерелах 17—18 ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами (включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з 19 ст. Покуття обіймає лише рівнинну частину цієї території).
Слово «Покуття» виводиться подібно до назв Поділля (від діл), Пониззя (від низ), Полісся (від ліс).
Визначення території з цією назвою у різних джерелах і авторів неоднакове. Але завжди назва Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області.
Ілюстрації
Покуття (футбольний клуб)
«Покуття» — український футбольний клуб з міста Коломия Івано-Франківської області. Із 1989 року носить назву ФК «Покуття».
Команда заснована в 1982 році на базі футбольної команди села Корнич при Коломийському будівельно-монтажному управлінні № 82. Команда отримала назву «Будівельник», а її організатором, одночасно гравцем і тренером був Михайло Васильович Угорський. Під його керівництвом команда пройшла шлях від учасника чемпіонату Коломийського району до чемпіона і володаря кубка області, третього призера чемпіонату України серед команд колективів фізкультури в першій зоні в 1994 і 1995 роках.
У 1996 році команда посіла перше місце в своїй зоні чемпіонату України серед КФК і в сезоні 1996/1997 років стартувала вже в чемпіонаті України в другій лізі. У наступному сезоні команда зайняла 18 місце у другій лізі і вилетіла з неї, після чого повернулася на аматорський рівень і аж до 2006 року виступала в чемпіонаті Івано-Франківської області. З 2006 по 2007 роки команда не брала участь в змаганнях через фінансові проблеми. У березні 2007 року клуб під назвою ФК «Коломия» знову стартував у першій лізі чемпіонату області, але через рік знявся зі змагань у зв'язку з браком фінансування.
З 2011 року Коломию в обласному чемпіонаті представляли «Карпати». У сезоні 2016/2017 років «Карпати» виграли чемпіонат області.[1] Влітку 2017 року було прийнято рішення відновити історичний клуб з широко відомою назвою «Покуття». Футбольний клуб «Карпати» був розформований, а на його базі відновлено «Покуття». У сезоні 2017/2018 років «Покуття» статовало у чемпіонату України серед аматорів. Коломияни також заявили молодіжну команду у другу лігу обласної першості.
Джерела та література
- Великий тлумачний словник сучасної мови (2005)
- Вікіпедія
- Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980)
- Google фото
- https://slovnyk.me