Відмінності між версіями «Круча»
(→Див. також) |
|||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 60: | Рядок 60: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|41eCciNvWE0}} | ||
+ | {{#ev:youtube|HWpLx-IU_Hk}} | ||
+ | {{#ev:youtube|9D9UZYpGU58}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | Слово '''«КРУЧА»''' використовується Борисом Грінченком в тексті вірша «ДНІПРО РЕВЕ», який він видав під псевдонімом Василя Чайченка. У 1892 році відомий український композитор Денис Січинський на цей текст створив кантату „Дніпро реве" для мішаного хору з баритоновим соло в супроводі повного складу симфонічного оркестру. | ||
+ | |||
+ | Слово Грінченка зазвучало у студентському виконанні у 2013 році, , коли кантату „Дніпро реве" було виконано на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі хорового мистецтва «Грінченківська весна», який започаткував Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди 150-річчя свого ідейного лідера. | ||
+ | |||
+ | «Дніпро реве, тремтить підмита '''КРУЧА''', Дніпро реве і плаче і квилить. Я плачу з ним, сльоза моя пекуча у хвилю йде і хвилю солонить» (Б.Грінченко-В.Чайченко). | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0 Круча] | + | * [https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0 Круча] |
− | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Круча] | + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Круча] |
+ | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
* Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378. | * Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378. |
Поточна версія на 15:13, 3 грудня 2021
Кру́ча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Нп. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРУ́ЧА, і, жін.
1. Високий стрімкий берег; урвище. Сонце саме сходить з-за Дніпрової кручі (Марко Вовчок, I, 1955, 92); Круча сажнів у два заввишки круто уривалася згори і спадала у воду (Борис Грінченко, I, 1963, 352); На високій кручі над Дністром догоряло Тарасове вогнище (Олександр Довженко, I, 1958, 276); // Крута, майже прямовисна гора. Тисячі тронів упало.., але титанова [Прометея] круча стоїть (Леся Українка, I, 1951, 190); Бульдозери зрізали кручу, розрівнюючи майбутнє подвір'я (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22).
2. рідко. Глибоке місце в річці. Кругом вода, — кругом.. чорніють безодні кручі... (Панас Мирний, III, 1954, 232); Попав у кручу та й утоп (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.
Круча, чі, ж.
1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33.
2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 315.
Круча -і, ж.
1) Високий стрімкий берег; урвище. || Крута, майже прямовисна гора.
2) рідко. Глибоке місце в річці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
КРУ́ЧА і, ж. Горох
- Високий стрімкий берег; урвище.
- Крута, майже прямовисна гора.
- Глибоке місце в річці.
У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Ррідше,ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКЕ́Т], ОБВА́Лрідше,У́РВИСЬКОрозм.,О́БЛАЗдіал.,ОБІ́РВИЩЕдіал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам’яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); - Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, - крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація..набула важливого стратегічного значенняу боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); - І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір’я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз - гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).
Етимологія
КРУТИ́Й «стрімкий; дуже загнутий або вигнутий; суворий, твердий; [густий; міцний; важкий; який важко розв’язується, який важко засвоюється (про слово, наспів); кручений, звивистий Ж]»
- звичайно виводиться з псл. *krǫtъ «який крутиться, в’ється; зігнутий; міцний, твердий; стрімкий; різкий», пов’язаного з *krętati «обертатися; згинатися», укр. [кря́татися] «клопотатися» (Шанский ЭСРЯ II 8, 418–419; Фасмер II 387; Sławski III 108–110);
- проте більш імовірним здається псл. *kroutъ «стрімкий, крутий», споріднене з прус. krūt «падати», лтс. kraulis «круча», kràuja «крутий берег», дісл. hrynja «падати», hroð «схил»;
- сумнівне пов’язання (Machek ESJČ 298) з герм. *stronkos (дісл. strangr «міцний, суворий», нвн. streng «суворий» тощо);
- р. круто́й, бр. круты́, п. kręty «кручений, скручений; звивистий, вивертливий», ч. krutý «лютий, суворий; великий», слц. krutý «лютий, суворий», вл. kruty «міцний, твердий, суворий», нл. kšuty «міцний», болг. крут «різкий, суворий», м. крут «суворий, жорстокий», схв. крŷт «твердий, тугий, напружений; суворий, жорстокий», слн. [krôt] «навальний», [kroto] «дуже, вельми»;
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Слово «КРУЧА» використовується Борисом Грінченком в тексті вірша «ДНІПРО РЕВЕ», який він видав під псевдонімом Василя Чайченка. У 1892 році відомий український композитор Денис Січинський на цей текст створив кантату „Дніпро реве" для мішаного хору з баритоновим соло в супроводі повного складу симфонічного оркестру.
Слово Грінченка зазвучало у студентському виконанні у 2013 році, , коли кантату „Дніпро реве" було виконано на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі хорового мистецтва «Грінченківська весна», який започаткував Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди 150-річчя свого ідейного лідера.
«Дніпро реве, тремтить підмита КРУЧА, Дніпро реве і плаче і квилить. Я плачу з ним, сльоза моя пекуча у хвилю йде і хвилю солонить» (Б.Грінченко-В.Чайченко).
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 315.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
- Вікісловник
- Вікіпедія
Зовнішні посилання
- http://sum.in.ua/s/krucha
- http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://ukrainian_explanatory.academic.ru/75337/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)