Відмінності між версіями «Кпини»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кпини, кпин, '''''ж. мн. ''Насмѣшки, издѣвки. | '''Кпини, кпин, '''''ж. мн. ''Насмѣшки, издѣвки. | ||
| − | |||
| − | |||
КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування. | КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування. | ||
Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12); | Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12); | ||
| Рядок 7: | Рядок 5: | ||
♦ Брати на кпини див. брати. | ♦ Брати на кпини див. брати. | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 318. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 318. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 22:30, 2 грудня 2021
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки. КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування.
Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12);
Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Павло Загребельний, Спека, 1961, 120); Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 67). ♦ Брати на кпини див. брати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 318.
