Відмінності між версіями «Зжуритися»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, '''''гл. ''Запечалиться, журитися, истомиться печалью. Константиногр. у. | '''Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, '''''гл. ''Запечалиться, журитися, истомиться печалью. Константиногр. у. | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Зж]] | [[Категорія:Зж]] | ||
| Рядок 8: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати. | ||
| + | Журитися, -рюся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, козак покидає! Мет. 79. Журитися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братікужайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Журитися за ким, по кому. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Нп. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отецьмати по мені? Мет. 450. Журитися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м’ясом, а м’ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п’є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Зажурюватися | ||
| + | -ююся, -юєшся, недок. , рідко, зажуритися, -урюся, -уришся, док. Перейматися почуттям журби, смутку; журитися. | ||
| + | || за ким, чим, по кому, чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зжуритися3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | + | {{#ev:youtube|g_zZf5_GuT4}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови | ||
| + | |||
| + | Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://slovopedia.org.ua/93/53399/872365.html | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/zazhurjuvatysja | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 15:10, 2 грудня 2021
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, журитися, истомиться печалью. Константиногр. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати. Журитися, -рюся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, козак покидає! Мет. 79. Журитися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братікужайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Журитися за ким, по кому. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Нп. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отецьмати по мені? Мет. 450. Журитися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м’ясом, а м’ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п’є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25.
Зажурюватися
-ююся, -юєшся, недок. , рідко, зажуритися, -урюся, -уришся, док. Перейматися почуттям журби, смутку; журитися.
|| за ким, чим, по кому, чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
