Відмінності між версіями «Скаучати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''= '''Скавучати. ''' Категорія:Ск)
 
(→‎Зовнішні посилання)
 
(не показана одна проміжна версія 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''= '''Скавучати. '''
 
'''Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''= '''Скавучати. '''
 
[[Категорія:Ск]]
 
[[Категорія:Ск]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).
 +
 +
2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).
 +
 +
3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165).
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
''СКАВУЧА́ТИ і СКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок.''
 +
 +
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин). Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 269); Такса Софії Петрівни лизала тарілку, а Мільтончик, забувши пристойність, скавчав потиху, щоб звернути на себе увагу (Коцюб., II, 1955, 388); Він тримав за ошийник вівчарку, і та нетерпляче скавучала (Донч., VI, 1957, 203); Повів мене мій знайомий лісник показати своє лисеня. А воно вже й величеньке. Кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться (Коп., Як вони.., 1961, 154); // Утворювати пронизливі звуки (про предмети, вітер і т. ін.). В другій робітні скрипіли і сичали пильники, і курява знімалася до вікон. В третій скреготіло залізо на точилах і зойкало, і скавучало (Ірчан, II, 1958, 271); Терпко рипить сніг під ногами, з присвистом скавучить під полозками саней (Кир., Вибр., 1960, 300).
 +
 +
2. перен., розм. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болізно [болісно] (Мирний, IV, 1955, 72); Вони схопили зв’язаного обера й почали пхати в порожній котел похідної кухні. Обер пручався й жалібно скавучав (Кучер, Голод, 1961, 135).
 +
 +
3. перен., розм. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. [Несміян:] Підсунь до мене гранати. [Книш:] Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? [Прохор (до Книша):] Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 238.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:471c9c5363b688c973b65eed54.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:569107_w_300.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:768e08affd04331aa6a86f0c28912f9587c6b3cf.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:77965854b4448ba4a6612436b5333e0d.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|hWLmdqRwH1A}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
* Публічний електронний словник української мови
 +
* Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 238.
 +
* Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 +
==Іншими мовами==
 +
Скавучати
 +
- англ. whimper
 +
- корейс. 흐느낌 heuneukkim
 +
- турец. sızlanma
 +
==Зовнішні посилання==
 +
* http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8
 +
* http://sum.in.ua/s/skyghlyty
 +
* https://news.agro-center.com.ua/stockbreeding/na-harkivshhini-vrjatuvali-lisenja-jake-zastrjaglo-u-kolodjazi-video.html
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 14:55, 2 грудня 2021

Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Скавучати.

Сучасні словники

1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).

2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).

3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165). Тлумачення слова у сучасних словниках

СКАВУЧА́ТИ і СКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок.

1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин). Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 269); Такса Софії Петрівни лизала тарілку, а Мільтончик, забувши пристойність, скавчав потиху, щоб звернути на себе увагу (Коцюб., II, 1955, 388); Він тримав за ошийник вівчарку, і та нетерпляче скавучала (Донч., VI, 1957, 203); Повів мене мій знайомий лісник показати своє лисеня. А воно вже й величеньке. Кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться (Коп., Як вони.., 1961, 154); // Утворювати пронизливі звуки (про предмети, вітер і т. ін.). В другій робітні скрипіли і сичали пильники, і курява знімалася до вікон. В третій скреготіло залізо на точилах і зойкало, і скавучало (Ірчан, II, 1958, 271); Терпко рипить сніг під ногами, з присвистом скавучить під полозками саней (Кир., Вибр., 1960, 300).

2. перен., розм. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болізно [болісно] (Мирний, IV, 1955, 72); Вони схопили зв’язаного обера й почали пхати в порожній котел похідної кухні. Обер пручався й жалібно скавучав (Кучер, Голод, 1961, 135).

3. перен., розм. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. [Несміян:] Підсунь до мене гранати. [Книш:] Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? [Прохор (до Книша):] Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 238.

Ілюстрації

471c9c5363b688c973b65eed54.jpg 569107 w 300.jpg 768e08affd04331aa6a86f0c28912f9587c6b3cf.jpeg 77965854b4448ba4a6612436b5333e0d.jpg

Медіа

Джерела та література

  • Публічний електронний словник української мови
  • Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 238.
  • Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Іншими мовами

Скавучати 

- англ. whimper
- корейс. 흐느낌 heuneukkim
- турец. sızlanma

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Скаучати&oldid=346988