Відмінності між версіями «Скаучати»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
|} | |} | ||
| − | + | ==Медіа== | |
| − | + | {{#ev:youtube|hWLmdqRwH1A}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | * Публічний електронний словник української мови | |
| + | * Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 238. | ||
| + | * Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | Скавучати | ||
| + | - англ. whimper | ||
| + | - корейс. 흐느낌 heuneukkim | ||
| + | - турец. sızlanma | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | * http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 | |
| + | * http://sum.in.ua/s/skyghlyty | ||
| + | * https://news.agro-center.com.ua/stockbreeding/na-harkivshhini-vrjatuvali-lisenja-jake-zastrjaglo-u-kolodjazi-video.html | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:55, 2 грудня 2021
Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Скавучати.
Зміст
Сучасні словники
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).
2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).
3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165). Тлумачення слова у сучасних словниках
СКАВУЧА́ТИ і СКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок.
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин). Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 269); Такса Софії Петрівни лизала тарілку, а Мільтончик, забувши пристойність, скавчав потиху, щоб звернути на себе увагу (Коцюб., II, 1955, 388); Він тримав за ошийник вівчарку, і та нетерпляче скавучала (Донч., VI, 1957, 203); Повів мене мій знайомий лісник показати своє лисеня. А воно вже й величеньке. Кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться (Коп., Як вони.., 1961, 154); // Утворювати пронизливі звуки (про предмети, вітер і т. ін.). В другій робітні скрипіли і сичали пильники, і курява знімалася до вікон. В третій скреготіло залізо на точилах і зойкало, і скавучало (Ірчан, II, 1958, 271); Терпко рипить сніг під ногами, з присвистом скавучить під полозками саней (Кир., Вибр., 1960, 300).
2. перен., розм. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болізно [болісно] (Мирний, IV, 1955, 72); Вони схопили зв’язаного обера й почали пхати в порожній котел похідної кухні. Обер пручався й жалібно скавучав (Кучер, Голод, 1961, 135).
3. перен., розм. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. [Несміян:] Підсунь до мене гранати. [Книш:] Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? [Прохор (до Книша):] Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 238.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
- Публічний електронний словник української мови
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 238.
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Іншими мовами
Скавучати
- англ. whimper - корейс. 흐느낌 heuneukkim - турец. sızlanma
