Відмінності між версіями «Намовляти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Намовля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''намовити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Уговаривать, уговорить, убѣ...) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 02:08, 14 вересня 2012
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намовити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П’є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.