Відмінності між версіями «Талалайко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 16: Рядок 16:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Slovo-493281.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 10:43, 1 грудня 2021


Талалайко, ка, м. = Талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 244. ТАЛАЛА́ЙКА, и, жін.

1. розм., рідко. Те саме, що балалайка. — Старі на словах, — як на цимбалах, а на ділі — як на талалайці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 70).

2. зневажл. Жіночий рід до талалай.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 26.

Ілюстрації

Slovo-493281.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання