Відмінності між версіями «Розлучниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
'''РОЗЛУ́ЧНИЦЯ,''' і, жін., розм. Жіночий рід до розлучник. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, Вдова молодая (Тарас Шевченко, II, 1963, 153); — О прокляття! Кому сказати? Хто навчить, як позбутися злої розлучниці, як привернути Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 168). | '''РОЗЛУ́ЧНИЦЯ,''' і, жін., розм. Жіночий рід до розлучник. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, Вдова молодая (Тарас Шевченко, II, 1963, 153); — О прокляття! Кому сказати? Хто навчить, як позбутися злої розлучниці, як привернути Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 168). | ||
Версія за 10:40, 1 грудня 2021
Зміст
Сучасні словники
РОЗЛУ́ЧНИЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до розлучник. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, Вдова молодая (Тарас Шевченко, II, 1963, 153); — О прокляття! Кому сказати? Хто навчить, як позбутися злої розлучниці, як привернути Прохора (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 168).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 731.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
