Відмінності між версіями «Рептух»
(Створена сторінка: '''Ре́птух, -ха, '''''м. ''1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ огл...) |
(→Медіа) |
||
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Ре́птух, -ха, '''''м. ''1) | + | '''Ре́птух, -ха, '''''м. ''1) Рептух, рід широкого, але неглибокого мішка, що прив'язується до оглоблів, - у нього всипають овес для корму коням. Сім. 93. 2) Рід плетеного з мотузки мішка для сіна. 3) Назва товстої неповороткої людини. Чуб. VII. 576. |
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | РЕ́ПТУХ, а, чол., розм. | ||
+ | 1. Широкий, але неглибокий мішок з кормом для коней, який прив'язують до оглобель. Я безнадійно набиваю рептух пирію, підв'язую коневі до оглоблі (Григорій Косинка, Новели, 1962, 52); Старий стих, встав з воза, підійшов до коней і, прибравши рептух з січкою, все тією ж одною рукою поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22). | ||
+ | 2. Вид плетеного з вірьовок мішка для сіна. Терешко важко скинув на плечі рептух сіна й мовчки поніс його до кошари (Григорій Епік, Тв., 1958, 397). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 512. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 4363.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 4364.JPG|x140px]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/reptukh#:~:text=Тлумачення,%20значення%20слова%20«рептух»,який%20прив'язують%20до%20оглобель | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 15:48, 29 листопада 2021
Ре́птух, -ха, м. 1) Рептух, рід широкого, але неглибокого мішка, що прив'язується до оглоблів, - у нього всипають овес для корму коням. Сім. 93. 2) Рід плетеного з мотузки мішка для сіна. 3) Назва товстої неповороткої людини. Чуб. VII. 576.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РЕ́ПТУХ, а, чол., розм. 1. Широкий, але неглибокий мішок з кормом для коней, який прив'язують до оглобель. Я безнадійно набиваю рептух пирію, підв'язую коневі до оглоблі (Григорій Косинка, Новели, 1962, 52); Старий стих, встав з воза, підійшов до коней і, прибравши рептух з січкою, все тією ж одною рукою поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22). 2. Вид плетеного з вірьовок мішка для сіна. Терешко важко скинув на плечі рептух сіна й мовчки поніс його до кошари (Григорій Епік, Тв., 1958, 397). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 512.
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |