Відмінності між версіями «Підгін»
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Підгін, -го́ну, '''''м. '''''На підгін поїхати чумакам'''. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ. | '''Підгін, -го́ну, '''''м. '''''На підгін поїхати чумакам'''. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ. | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ПІДГІ́Н, гону, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Дія за значенням підганяти 1, 2. Коні.. побачили і відчули хутір, веселіше побігли без підгону (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 107). | ||
+ | |||
+ | 2. спец. Кущова, деревна порода, що підсаджується для прискореного зростання порід з повільним ростом, а також порода нижчого ярусу лісового насадження. Дуб у Велико-Анадолі ставав основою нових насаджень. Він з часом викликав собі і підгін з тіньових порід — клена гостролистого і липи (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 107). | ||
+ | |||
+ | 3. спец. Додатковий пагін у хлібних злаків, який утворюється пізніше від основного стебла. Травостій райграсу багатоукісного помітно погустішав за рахунок доброї кущистості і самосіву з суцвіть стебел підгонів (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 34). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:u64u46i84i.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|sKlyRlNNFbE}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 413. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 21: | Рядок 55: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:48, 26 листопада 2021
Підгін, -го́ну, м. На підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПІДГІ́Н, гону, чол.
1. Дія за значенням підганяти 1, 2. Коні.. побачили і відчули хутір, веселіше побігли без підгону (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 107).
2. спец. Кущова, деревна порода, що підсаджується для прискореного зростання порід з повільним ростом, а також порода нижчого ярусу лісового насадження. Дуб у Велико-Анадолі ставав основою нових насаджень. Він з часом викликав собі і підгін з тіньових порід — клена гостролистого і липи (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 107).
3. спец. Додатковий пагін у хлібних злаків, який утворюється пізніше від основного стебла. Травостій райграсу багатоукісного помітно погустішав за рахунок доброї кущистості і самосіву з суцвіть стебел підгонів (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 34).
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 413.
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках