Відмінності між версіями «Частування»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| − | Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями. | + | ''Частування'' - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями. |
| − | + | ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'' | |
| − | + | ||
'''Дія за значенням частувати''' | '''Дія за значенням частувати''' | ||
| − | Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9). | + | Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); |
| + | Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); | ||
| + | Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9). | ||
'''Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.''' | '''Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.''' | ||
| − | Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха | + | Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.«полендвиця»(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8) |
| + | За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); | ||
| + | Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Зображення:Частування.jpeg|x140px]]). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 14:17, 25 листопада 2021
Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Дія за значенням частувати
Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48);
Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123);
Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).
Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.«полендвиця»(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8)
За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378);
Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).
Ілюстрації
).
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
