Відмінності між версіями «Хм!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom: | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:2px #66CDAA solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хм.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хм.jpg|x140px]] | ||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 11:24, 25 листопада 2021
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Сучасні словники
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 93.) ХМ, виг. Виражає сумнів, роздумування, здивування, іронію. — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав: — Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний, I, 1954, 167); — Андрій... хм... Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 247); — Поле не говіркого — роботящого любить. — Хм! Куди загнув! — сердито і насмішкувато чмихнув Свирид Яковлевич (Михайло Стельмах, II, 1962, 179).
Ілюстрації
Джерела та література |