Відмінності між версіями «Хм!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:2px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хм.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хм.jpg|x140px]]
Рядок 14: Рядок 14:
 
http://sum.in.ua/s/khm
 
http://sum.in.ua/s/khm
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2020 року]]
+
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 11:24, 25 листопада 2021

Хм! меж. Гмъ! Полт. г.

Сучасні словники

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 93.) ХМ, виг. Виражає сумнів, роздумування, здивування, іронію. — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав: — Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний, I, 1954, 167); — Андрій... хм... Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 247); — Поле не говіркого — роботящого любить. — Хм! Куди загнув! — сердито і насмішкувато чмихнув Свирид Яковлевич (Михайло Стельмах, II, 1962, 179).

Ілюстрації

Хм.jpg 11aa5a4d5c0249635752214476265792.jpg

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/khm