Відмінності між версіями «Ляскотіти»
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). | ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). | ||
ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308). | ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308). | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 19:47, 24 листопада 2021
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. 3)щекотать Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛЯСКОТІТИ1, очу, отиш, недок . Підсил. до ляскати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).
ЛЯСКОТІТИ2, очу, отиш, недок . Підсил. до лящати. Вийде до них [панночка] - ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Мирний, IV, 1955, 308).
Ляскоті́ти, чу́, тиш, гол.
1) Часто плескати, клацати.
2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
3) Похідне від лоскотати (когось).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).
ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308).
