Відмінності між версіями «Трапок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Словника української мови | Словника української мови | ||
− | 1.Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. 2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. 3.Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. | + | 1.Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. |
+ | |||
+ | 2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. | ||
+ | |||
+ | 3.Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 13:58, 24 листопада 2021
Трапок, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Трапо́к, м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.
Зміст
Сучасні словники
Словника української мови
1.Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога.
2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід.
3.Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.