Відмінності між версіями «Жужмитися»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. | ||
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 19:58, 22 листопада 2021
Жужмитися, -млюся, -мишся, гл. Комкаться. Не купуйте полотна (застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. Кіевъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЖУЖМИТИ, млю, мити; мн. жужмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом. Все жужмить та жужмить [сирота] його [латане шмаття] та все обертає праником так.., аби латки всі наспід приходились (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 321).
ЖУЖМИТИСЯ, миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися. Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] - ані жужмиться, Пальцем пробує - не ворушиться (Граб., II, 1959, 376); * Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).
Ілюстрації
Джерела та літератураСловник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися Зовнішні посилання |
