Відмінності між версіями «Клямка»

Поточна версія на 11:51, 22 листопада 2021

Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. Клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.

Клямка на хвіртці

Кля́мка (від сер.-н.-нем. klamm < klammen — «стискати») — пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку тощо.

Клямка встановлюється над ручками дверей. Через двері пропущено важільце, один кінець якого розплющений, лопатоподібний (ложкоподібний) і розташовується з зовнішнього боку дверей, інший кінець дещо зігнутий аби уникати випадіння важільця з отвору в дверях, що в нього його вставлено. При натисканні на розплющенний кінець важільця пальцем підймається пластина клямки з іншого, внутрішнього, боку дверей, на яких вона рухомо прикріплена однім кінцем, другим входить у гачок, вбитий у одвірок. З зовнішнього боку клямка відчиняється підійманням пластинки клямки вручну за її кінець, що має пласке закінчення у горизонтальній площині, або діючи на важілець.

Ілюстрації

Шпінгалет

Клямка-скоба

Засув

Клямка на хвіртці

Див. також

• Засув

За́сув, зменш. за́сувка, діал. за́сов — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті.

Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок».

Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.

Схожі пристрої

• За́крутка, за́вертка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку.
• Клямка (від сер-в.-нім. klamm, пор. «клема») — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися.
• Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт.
• Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
• Шпінгале́т (через рос. шпингалет і нім. Spaniolett від фр. espagnolette — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка») — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.

Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. — С. 569.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 194.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, 1972. — С. 338.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Медіа

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут, слова 2021}}