Відмінності між версіями «Клямка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Клямка, -ки, '''''ж. ''Щеколда. ''Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. ''Стор. Кля...)
 
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Клямка, -ки, '''''ж. ''Щеколда. ''Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. ''Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. '''Клямочка. '''''Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. ''Ком. II. 67.  
 
'''Клямка, -ки, '''''ж. ''Щеколда. ''Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. ''Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. '''Клямочка. '''''Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. ''Ком. II. 67.  
 +
 +
[[Файл:Klamka211121.jpg|thumb|Клямка на хвіртці]]
 +
'''Кля́мка''' (від сер.-н.-нем. ''klamm'' < ''klammen''&nbsp;— «стискати»)&nbsp;— пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють [[двері]], [[Хвіртка|хвіртку]] тощо.
 +
 +
Клямка встановлюється над ручками дверей. Через двері пропущено важільце, один кінець якого розплющений, лопатоподібний (ложкоподібний) і розташовується з зовнішнього боку дверей, інший кінець дещо зігнутий аби уникати випадіння важільця з отвору в дверях, що в нього його вставлено. При натисканні на розплющенний кінець важільця пальцем підймається пластина клямки з іншого, внутрішнього, боку дверей, на яких вона рухомо прикріплена однім кінцем, другим входить у гачок, вбитий у [[одвірок]]. З зовнішнього боку клямка відчиняється підійманням пластинки клямки вручну за її кінець, що має пласке закінчення у горизонтальній площині, або діючи на важілець.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Файл:Shpingalet211121.jpg|200px|thumb|left|Шпінгалет]]
 +
[[Файл:Klamka verh 211121.jpg|200px|thumb|left|Клямка-скоба]]
 +
[[Файл:Zacov211121.jpg|200px|thumb|left|Засув]]
 +
[[Файл:Klamkaaa211121.jpg|200px|thumb|left|Клямка на хвіртці]]
 +
== Див. також ==
 +
* Засув
 +
'''За́сув''', зменш. '''за́сувка''', діал. '''за́сов''' — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті.
 +
 +
Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок».
 +
 +
Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.
 +
 +
==Схожі пристрої==
 +
*'''За́крутка, за́вертка''' — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку.
 +
*'''Клямка''' (від сер-в.-нім. ''klamm,'' пор. «клема») — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися.
 +
*'''Прого́нич''' — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт.
 +
*'''Ригель''' — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
 +
*'''Шпінгале́т''' (через рос. ''шпингалет'' і нім. ''Spaniolett'' від фр. ''espagnolette'' — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка») — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
[https://books.google.com.ua/books?id=815gAAAAMAAJ&q=%22%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BA%D0%B0%22%2B%22%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22&dq=%22%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BA%D0%B0%22%2B%22%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj_pdX2mOjdAhWJh6YKHTbWD8sQ6AEIJzAA Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. — С. 569.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BA%D0%B0 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 194.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, 1972. — С. 338.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BA%D0%B0 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.]
 +
 +
[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A8%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82 Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.]
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|UZbranQuDec}}.
 +
{{#ev:youtube|Pb6zv9Qf3YA}}.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут, слова 2021}}
 +
 +
 +
[[Категорія:Обладнання]]
 +
[[Категорія:Двері]]
 +
[[Категорія:Замки (пристрої)]]
 
[[Категорія:Кл]]
 
[[Категорія:Кл]]

Поточна версія на 11:51, 22 листопада 2021

Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. Клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.

Клямка на хвіртці

Кля́мка (від сер.-н.-нем. klamm < klammen — «стискати») — пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку тощо.

Клямка встановлюється над ручками дверей. Через двері пропущено важільце, один кінець якого розплющений, лопатоподібний (ложкоподібний) і розташовується з зовнішнього боку дверей, інший кінець дещо зігнутий аби уникати випадіння важільця з отвору в дверях, що в нього його вставлено. При натисканні на розплющенний кінець важільця пальцем підймається пластина клямки з іншого, внутрішнього, боку дверей, на яких вона рухомо прикріплена однім кінцем, другим входить у гачок, вбитий у одвірок. З зовнішнього боку клямка відчиняється підійманням пластинки клямки вручну за її кінець, що має пласке закінчення у горизонтальній площині, або діючи на важілець.

Ілюстрації

Шпінгалет
Клямка-скоба
Засув
Клямка на хвіртці

Див. також

  • Засув

За́сув, зменш. за́сувка, діал. за́сов — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті.

Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок».

Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.

Схожі пристрої

  • За́крутка, за́вертка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку.
  • Клямка (від сер-в.-нім. klamm, пор. «клема») — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися.
  • Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт.
  • Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
  • Шпінгале́т (через рос. шпингалет і нім. Spaniolett від фр. espagnolette — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка») — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.


Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. — С. 569.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 194.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, 1972. — С. 338.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Медіа

.
.

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Педагогічний інститут, слова 2021}}

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Клямка&oldid=341563