Відмінності між версіями «Жужмитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жужмитися, -млюся, -мишся, '''''гл. ''Комкаться. ''Не купуйте полотна ''(застилати підлогу), ''б...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жужмитися, -млюся, -мишся, '''''гл. ''Комкаться. ''Не купуйте полотна ''(застилати підлогу), ''бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. ''Кіевъ.  
 
'''Жужмитися, -млюся, -мишся, '''''гл. ''Комкаться. ''Не купуйте полотна ''(застилати підлогу), ''бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. ''Кіевъ.  
 
[[Категорія:Жу]]
 
[[Категорія:Жу]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках 
 +
 +
ЖУЖМИТИ, млю, мити; мн. жужмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом. Все жужмить та жужмить [сирота] його [латане шмаття] та все обертає праником так.., аби латки всі наспід приходились (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 321).
 +
 +
 +
ЖУЖМИТИСЯ, миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися. Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] - ані жужмиться, Пальцем пробує - не ворушиться (Граб., II, 1959, 376); * Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhuzhmytysya201121.jpg|x140px]]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися

Версія за 16:37, 20 листопада 2021

Жужмитися, -млюся, -мишся, гл. Комкаться. Не купуйте полотна (застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати. Кіевъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖУЖМИТИ, млю, мити; мн. жужмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом. Все жужмить та жужмить [сирота] його [латане шмаття] та все обертає праником так.., аби латки всі наспід приходились (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 321).


ЖУЖМИТИСЯ, миться; мн. жужмляться; недок. Скручуватися, зіщулюватися. Торкнув [Святогор] пужалном [торбиночку переметну] - ані жужмиться, Пальцем пробує - не ворушиться (Граб., II, 1959, 376); * Образно. У.. жіночки поморочилося в голові, мислі жужмились у гарячий клубок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 455).

Ілюстрації

Zhuzhmytysya201121.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жужмитися