Відмінності між версіями «Купець»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КУПЕЦЬ.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КУПЕЦЬ.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:GWUGUJPO.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:GWUGUJPO.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|LbOXotHUJuU}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[[Крамарь]] | [[Крамарь]] | ||
Поточна версія на 23:22, 18 листопада 2021
Купець, -пця́, м. 1) Купець. І по купцях, і по панах пішла про неї слава всюди. Гліб. Ось слухай но, купче! Каменец. у. 2) Покупатель. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Ум. Купчик. Дочку Галю заміж дала, бала ж вона за купчика. Нп.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп’ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.
Сучасні словники
Купе́ць — людина (торговець), зайнятий у сфері торгівлі, купівлі-продажу. Професія купця на Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації. На перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін. Купчиха — дружина купця, або жінка, записана в купецьку гільдію. Дружини купців були, як правило, молодші чоловіків. Були широко поширені міжстанові шлюби. У першій половині XIX століття а купці почали частіше одружуватися на міщанках, а кількість внутрішньостанових шлюбів зросла до 20—30 відсотків.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Власник торговельного підприємства, особа, що займається приватною торгівлею.
// У дореволюційній Росії — особа, що належала до купецького стану.
2. заст. Покупець.
Історія України Словник-довідник
Купець - представник купецтва - стану, що займався приватною торгівлею.
- Перше згадування про купців у Київській Русі належить до X ст. У багатьох країнах світу купецтво з'явилося ще в древньому світі (Карфаген, Древня Греція, Древній Рим); ранньому середньовіччі (Індія, Китай, арабські країни, Венеція, Генуя). В XI - XVII ст. купецтво значно зросло чисельно, посилилося економічно, посіло провідне місце в економіці багатьох держав. На початку XX ст. купецтво Російської імперії злилося з буржуазією (капіталістами). У 1917 р. купецтво як стан було ліквідоване органами радянської влади.
В Україні протягом 1816—1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та інші).
Після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій.
Купці на сьогоднішній день це продавці. Купці раніше продавали, купували і перепродували товари. Були і скупники, які купували у жителів сіл яйця, м'ясо, рибу і вигідно збували великим торговцям. Почали відкриватися торговельні лавки.
Ілюстрації
|
|
|
