Відмінності між версіями «Купець»
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
2. заст. Покупець. | 2. заст. Покупець. | ||
+ | |||
+ | '''Купе́ць''' — людина (торговець), зайнятий у сфері торгівлі, купівлі-продажу. Професія купця на Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації. На перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін. Купчиха — дружина купця, або жінка, записана в купецьку гільдію. Дружини купців були, як правило, молодші чоловіків. Були широко поширені міжстанові шлюби. У першій половині XIX століття а купці почали частіше одружуватися на міщанках, а кількість внутрішньостанових шлюбів зросла до 20—30 відсотків. | ||
+ | |||
+ | В Україні протягом 1816—1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та інші). | ||
+ | |||
+ | Після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 23:01, 18 листопада 2021
Купець, -пця́, м. 1) Купець. І по купцях, і по панах пішла про неї слава всюди. Гліб. Ось слухай но, купче! Каменец. у. 2) Покупатель. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Ум. Купчик. Дочку Галю заміж дала, бала ж вона за купчика. Нп.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп’ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Власник торговельного підприємства, особа, що займається приватною торгівлею.
// У дореволюційній Росії — особа, що належала до купецького стану.
2. заст. Покупець.
Купе́ць — людина (торговець), зайнятий у сфері торгівлі, купівлі-продажу. Професія купця на Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації. На перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін. Купчиха — дружина купця, або жінка, записана в купецьку гільдію. Дружини купців були, як правило, молодші чоловіків. Були широко поширені міжстанові шлюби. У першій половині XIX століття а купці почали частіше одружуватися на міщанках, а кількість внутрішньостанових шлюбів зросла до 20—30 відсотків.
В Україні протягом 1816—1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі. Одночасно зростали суми їхніх капіталів. Купецтво в Україні за своїм національним складом було неоднорідним (крім українців — росіяни, євреї, поляки, вірмени та інші).
Після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій.