Відмінності між версіями «Кайла»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | КАЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. | ||
'''''Кайло''''' (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. | '''''Кайло''''' (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. | ||
Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).<br> | Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).<br> | ||
| Рядок 18: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaijla.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaijla.jpg|x200px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 24: | Рядок 26: | ||
# Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. | # Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. | ||
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73. | # Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73. | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208. | ||
| − | ==Зовнішні посилання | + | ==Зовнішні посилання |
| + | *http://sum.in.ua/ | ||
*http://sum.in.ua/ | *http://sum.in.ua/ | ||
Поточна версія на 22:02, 18 листопада 2021
Кайла, Венгерський бик.
«Словарь української мови»
Кайла - Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Сучасні словники
КАЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо.
Кайло (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).
Кайло - Ручной инструмент для откалывания кусков ломких пород; кирка.
Кайло - а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б’є кайлом вугіль… (Гр., Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Бажан, II, 1947, 236).
Кайла — село у повіті Бістріца-Несеуд в Румунії. Входить до складу комуни Шинтеряг.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004.
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
==Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
