Відмінності між версіями «Кайла»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(пшнп)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
КАЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо.
 
'''''Кайло''''' (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
 
'''''Кайло''''' (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
 
Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).<br>
 
Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).<br>
 
'''''Кайло''''' - Ручной инструмент для откалывания кусков ломких пород; кирка.<br>
 
'''''Кайло''''' - Ручной инструмент для откалывания кусков ломких пород; кирка.<br>
'''''Кайло''''' - а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б’є кайлом вугіль… (Гр., Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Бажан, II, 1947, 236).
+
'''''Кайло''''' - а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б’є кайлом вугіль… (Гр., Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Бажан, II, 1947, 236).<br>
 +
'''''Кайла''''' — село у повіті Бістріца-Несеуд в Румунії. Входить до складу комуни Шинтеряг.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 17: Рядок 19:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaijla.jpg|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaijla.jpg|x200px]]
 
|}
 
|}
 +
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 23: Рядок 26:
 
# Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004.
 
# Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004.
 
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.
 
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
  
==Зовнішні посилання==
+
==Зовнішні посилання
 +
*http://sum.in.ua/
 
*http://sum.in.ua/
 
*http://sum.in.ua/
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 
[[Категорія:Ка]]
 
[[Категорія:Ка]]
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Поточна версія на 22:02, 18 листопада 2021

Кайла, Венгерський бик.

«Словарь української мови»

Кайла - Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.

Сучасні словники

КАЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Кайло (рос. кайло, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзиі сплавів заліза. Віі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).
Кайло - Ручной инструмент для откалывания кусков ломких пород; кирка.
Кайло - а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б’є кайлом вугіль… (Гр., Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Бажан, II, 1947, 236).
Кайла — село у повіті Бістріца-Несеуд в Румунії. Входить до складу комуни Шинтеряг.

Ілюстрації

Kajilo.jpg Morga.jpeg Kailo.jpg Kaijla.jpg


Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004.
  3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.

==Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}