Відмінності між версіями «Жежко»
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Великий тлумачний словник сучасної української мови''' | |
| + | |||
| + | Жежко - присл. , діал. Гаряче, жарко. | ||
| + | |||
| + | [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/48393/%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BA%D0%BE Український тлумачний словник] | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | ЖА́РКО | ||
| + | |||
| + | 1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370). | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/zharko Словник української мови] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жежка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0dddb5f979139bebc9c5 content big 87fde87d.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сушка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жожке.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|X0jC2UWjoFs}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE Жарко] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/93/53398/869115.html Великий тлумачний словник] | ||
| + | [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/48393/%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BA%D0%BE Український тлумачний словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 19:47, 18 листопада 2021
Жежко, нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. ІІ. 403.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Жежко - присл. , діал. Гаряче, жарко.
Академічний тлумачний словник
ЖА́РКО
1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52).
2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362).
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370).
Ілюстрації
|
|
|
|
