Відмінності між версіями «Ошурка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(.) |
|||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
===[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA '''Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.''']=== | ===[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA '''Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.''']=== | ||
ОШУ́РКИ, рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці. Не можна здувати ротом ошурок з виробів, бо можна запорошити очі собі або сусідові (Практикум з машинознавства, 1957, 64); Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (Олесь Донченко, V, 1957, 366); У трубці з двома електродами містяться дрібні ошурки. (з навч. літ.);Сонце .. палахкотіло срібною усмішкою, від якої весь світ здавався посрібленим дрібненькими ошурками. (Є. Гуцало) | ОШУ́РКИ, рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці. Не можна здувати ротом ошурок з виробів, бо можна запорошити очі собі або сусідові (Практикум з машинознавства, 1957, 64); Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (Олесь Донченко, V, 1957, 366); У трубці з двома електродами містяться дрібні ошурки. (з навч. літ.);Сонце .. палахкотіло срібною усмішкою, від якої весь світ здавався посрібленим дрібненькими ошурками. (Є. Гуцало) | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ошурка1.jpg|міні]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ошурка2.jpg|міні]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ошурка4.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ошурка5.jpg|міні]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 19:23, 18 листопада 2021
Ошу́рка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.
ОШУ́РКИ, рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці. Не можна здувати ротом ошурок з виробів, бо можна запорошити очі собі або сусідові (Практикум з машинознавства, 1957, 64); Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (Олесь Донченко, V, 1957, 366); У трубці з двома електродами містяться дрібні ошурки. (з навч. літ.);Сонце .. палахкотіло срібною усмішкою, від якої весь світ здавався посрібленим дрібненькими ошурками. (Є. Гуцало)