Відмінності між версіями «Міток»
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 2021-11-18 16-05-39 (2).png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mg 4914.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mg 4914.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15432914 20.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15432914 20.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|-zGlbWr9WmY}} | ||
| + | {{#ev:youtube|aZ-hHBXWO68}} | ||
| + | ==Цікава інформація== | ||
| + | '''[https://traditions.in.ua/remesla/1552-tkatstvo Ткацтво]'''<br /> | ||
| + | На Україні льон, коноплі, а також вовну здавна використовували як ткацьку сировину. <br /> | ||
| + | Льон та чоловічі стебла конопель (плоскінь) збирали у серпні, жіночі стебла (матірку) залишали дозрівати на сім'я. Достиглі рослини в'язали у горстки та сушили на сонці. Сім'я із головок льону та матірку били праником, льон частіше — цепом. Після биття рослини вимочували у воді, м'яли й тіпали, аби позбавити волокно від терміття. <br /> | ||
| + | Наступним етапом було розчісування кожної прядки волокна (микання мичок). <br /> | ||
| + | При прядінні повсюдно вживали веретено, а також механічну прядку. <br /> | ||
| + | Для перемотування ниток використовували мотовило — стрижень 1,5 м завдовжки з ріжками на одному кінці та перпендикулярно встановленим бруском — на другому. Одночасно з перемотуванням рахували: одне пасмо — 10чисниць — 30ниток (нитка — одиниця міри, що означає довжину нитки при обведенні її кругом мотовила). <br /> | ||
| + | Після просушування пряжу — так званий '''міток''' — знімали з мотовила і добре відзолювали у жлукті — видовбаній колоді без дна. За необхідності частину ниток фарбували рослинними, тваринними та мінеральними барвниками. Потім '''мітки''' перемотували на клубки за допомогою витушки. Намагалися не мотати вночі, бо біля хати буде мотатися нечистий. | ||
| + | ==Дивитися також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA Моток] | ||
| − | + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%B6%D0%B0 Пряжа] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/mitok Словник української мови] | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA УКРЛІТ.ORG] | ||
| + | [https://traditions.in.ua/remesla/1552-tkatstvo Українські традиції] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 16:45, 18 листопада 2021
Міток, -тка, м. - міра пряжі, що складається з 40— 50 пасом, а також така кількість відповідно змотаної пряжі.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІ́ТОК, тка, чол. Міра пряжі, що складається з 40—50 пасом, а також така кількість відповідно змотаної пряжі. "Він ..почав скуповувати в селі мітки, повісма, покладки і цілими возами вивозити кудись" (Іван Франко, III, 1950, 45); "Чи тобі я, моя мамцю, мітків не мотала, що ти мені, моя мамцю, долі не вгадала?" (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 121).
УКРЛІТ.ORG - Словник української мови
Міток, тка, м. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. "Чи тобі я, моя мамцю, мітків не мотала, що ти мені, моя мамцю, долі не вгадала?" (У. Кравченко); "Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки" (П. Чубинський).
Ілюстрації
.png)
|
|
|
Медіа
Цікава інформація
Ткацтво
На Україні льон, коноплі, а також вовну здавна використовували як ткацьку сировину.
Льон та чоловічі стебла конопель (плоскінь) збирали у серпні, жіночі стебла (матірку) залишали дозрівати на сім'я. Достиглі рослини в'язали у горстки та сушили на сонці. Сім'я із головок льону та матірку били праником, льон частіше — цепом. Після биття рослини вимочували у воді, м'яли й тіпали, аби позбавити волокно від терміття.
Наступним етапом було розчісування кожної прядки волокна (микання мичок).
При прядінні повсюдно вживали веретено, а також механічну прядку.
Для перемотування ниток використовували мотовило — стрижень 1,5 м завдовжки з ріжками на одному кінці та перпендикулярно встановленим бруском — на другому. Одночасно з перемотуванням рахували: одне пасмо — 10чисниць — 30ниток (нитка — одиниця міри, що означає довжину нитки при обведенні її кругом мотовила).
Після просушування пряжу — так званий міток — знімали з мотовила і добре відзолювали у жлукті — видовбаній колоді без дна. За необхідності частину ниток фарбували рослинними, тваринними та мінеральними барвниками. Потім мітки перемотували на клубки за допомогою витушки. Намагалися не мотати вночі, бо біля хати буде мотатися нечистий.
