Відмінності між версіями «Губище»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Ти) |
|||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A03cba9b14482480c620d44c1d9bc69c.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 13:01, 18 листопада 2021
Губище, -ща, с. Ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
губище - губище iменник середнього роду
Словник української мови в 11 томах
ГУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до губа́1 1. Телегуз заплямкав товстими губищами (Донч., II, 1956, 307).
Публічний електронний словник української мови