Відмінності між версіями «Знишка»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | |||
| + | '''ЗНИШКА, присл., розм. Те саме, що нишком. Коло уст у мене знишка Знов забігала усмішка (Павло Грабовський, I, 1959, 464); Тим часом дівчата знишка щось пошепотіли (Степан Васильченко, I, 1959, 235); [Єлена:] Не личить переляк дочці Зевесовій, І страх рукою знишка не торкне її (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 343).''' | ||
| + | |||
| + | 1. Тихо. Устав Чіпка тихо; налапав двері; нишком вийшов у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 333); — Мабуть-таки захворів наш синок, — нишком звернулася мати до батька. — І вночі не спав, і зараз схопився... (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 210); | ||
| + | // Притаївшись, мовчки. Софійка втекла на леваду, до старої дуплистої верби. Забилася в дупло і нишком сиділа, щоб не помітили дорослі (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 10). | ||
| + | |||
| + | 2. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали. А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком (Тарас Шевченко, II, 1963, 78); Пан, нишком од панії, дав їй карбованця грошей, та не взяла Катря (Марко Вовчок, I, 1955, 130); Зюзін нишком малював карикатуру на Андрія — дуже їдку і образливу (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 169). | ||
| + | |||
| + | [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BC Словник української мови] (Тлумачення/нишком ) | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:48, 18 листопада 2021
Зни́шка, нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Черк. у. Як ниця собака знишка рве. Ном. № 3039.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ЗНИШКА, присл., розм. Те саме, що нишком. Коло уст у мене знишка Знов забігала усмішка (Павло Грабовський, I, 1959, 464); Тим часом дівчата знишка щось пошепотіли (Степан Васильченко, I, 1959, 235); [Єлена:] Не личить переляк дочці Зевесовій, І страх рукою знишка не торкне її (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 343).
1. Тихо. Устав Чіпка тихо; налапав двері; нишком вийшов у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 333); — Мабуть-таки захворів наш синок, — нишком звернулася мати до батька. — І вночі не спав, і зараз схопився... (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 210); // Притаївшись, мовчки. Софійка втекла на леваду, до старої дуплистої верби. Забилася в дупло і нишком сиділа, щоб не помітили дорослі (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 10).
2. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали. А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком (Тарас Шевченко, II, 1963, 78); Пан, нишком од панії, дав їй карбованця грошей, та не взяла Катря (Марко Вовчок, I, 1955, 130); Зюзін нишком малював карикатуру на Андрія — дуже їдку і образливу (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 169).
Словник української мови (Тлумачення/нишком )
Ілюстрації
|
|
|
|
