Відмінності між версіями «Скаучати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:690x380_0x0a330c2b_3014046171529566767.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:690x380_0x0a330c2b_3014046171529566767.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:768e08affd04331aa6a86f0c28912f9587c6b3cf.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:768e08affd04331aa6a86f0c28912f9587c6b3cf.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:77965854b4448ba4a6612436b5333e0d.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 19:26, 17 листопада 2021
Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Скавучати.
Зміст
Сучасні словники
1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).
2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).
3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
