Відмінності між версіями «Іносе»
(→Етимологія та вживання) |
(→Етимологія та вживання) |
||
| (не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Ін,Їн]] | [[Категорія:Ін,Їн]] | ||
| − | == | + | ==Сучасні словники== |
===[http://sum.in.ua/s/inose Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/inose Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
https://dul.in.ua/wp-content/uploads/skan-pades/slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif | https://dul.in.ua/wp-content/uploads/skan-pades/slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif | ||
| − | ===[https://r2u.org.ua/s?w=иносе&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка | + | ===[https://r2u.org.ua/s?w=иносе&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка) ]=== |
Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе. | Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе. | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
''ГАРА́ЗД'' част. (уживається для вираження згоди); ''ДО́БРЕ, ЗГО́ДА'', ''СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ]'' заст., у знач. вставн. сл. ''НЕХАЙ, ТАК І БУТИ'' ; ''СЛА́ВНО'' розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ''ХАЙ (НЕХА́Й)'', ''ХАЙ'' розм., ''НЕХА́Й'' розм., ''НЕХ'' діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський). | ''ГАРА́ЗД'' част. (уживається для вираження згоди); ''ДО́БРЕ, ЗГО́ДА'', ''СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ]'' заст., у знач. вставн. сл. ''НЕХАЙ, ТАК І БУТИ'' ; ''СЛА́ВНО'' розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ''ХАЙ (НЕХА́Й)'', ''ХАЙ'' розм., ''НЕХА́Й'' розм., ''НЕХ'' діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський). | ||
| − | ==Етимологія та вживання | + | ==Цікаві факти== |
| − | + | Етимологія та вживання: у літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині ''східноукраїнський'' прислівник '''іносе''' «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити ''простомовність'' персонажів: | |
| − | + | ||
• Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) | • Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) | ||
• «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) | • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) | ||
| Рядок 31: | Рядок 30: | ||
• — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко) | • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко) | ||
| − | Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника '''іно''' ''«тільки, як тільки»'' та займенника '''се''' заст. ''«це»''. Основа ''іно'' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці '''айно''' ''«так»'' (у закарпатських говорах: '''а + іно + [се]'''), залишки в діалектних '''інот, ізинот''' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. | + | Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника '''іно''' ''«тільки, як тільки»'' та займенника '''се''' заст. ''«це»''. Основа '''іно''' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці '''айно''' ''«так»'' (у закарпатських говорах: '''а + іно + [се]'''), залишки в діалектних '''інот, ізинот''' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. |
| − | ==Іноземні | + | ==Іноземні словники== |
• '''Okay'', ''all right/alright''' у значенні ''добре, згода'' | • '''Okay'', ''all right/alright''' у значенні ''добре, згода'' | ||
| Рядок 39: | Рядок 38: | ||
• '''Well and good''' у значенні ''нехай, добре'' | • '''Well and good''' у значенні ''нехай, добре'' | ||
• '''Fair enough/fine''' у значенні ''нехай, добре'' | • '''Fair enough/fine''' у значенні ''нехай, добре'' | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 16:31, 17 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Іно́се, іно́сь, част. ствердж., діал. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка)
Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.
Словник синонімів
ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди); ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ] заст., у знач. вставн. сл. НЕХАЙ, ТАК І БУТИ ; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й), ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
Цікаві факти
Етимологія та вживання: у літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині східноукраїнський прислівник іносе «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити простомовність персонажів:
• Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка) • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа) • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)
Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника іно «тільки, як тільки» та займенника се заст. «це». Основа іно теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці айно «так» (у закарпатських говорах: а + іно + [се]), залишки в діалектних інот, ізинот тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.
Іноземні словники
• Okay, all right/alright у значенні добре, згода • Skip it! у значенні нехай так, неважливо • Well and good у значенні нехай, добре • Fair enough/fine у значенні нехай, добре
