Відмінності між версіями «Іносе»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Іно́се, іно́сь, '''''нар. ''Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. ''Іно́с...)
 
(→‎Етимологія та вживання)
 
(не показана одна проміжна версія 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Іно́се, іно́сь, '''''нар. ''Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. ''Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. ''Котл. Ен. VI. 86. ''«Чи ти підеш на улицю?» Іносе. ''Борз. у.
+
==Словник Грінченка==
 +
 
 +
'''Іно́се, іно́сь, ''''' част. ствердж., діал. '''Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется.'''
 +
''«Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»''
 
[[Категорія:Ін,Їн]]
 
[[Категорія:Ін,Їн]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/inose Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
ІНОСЕ, ІНОСЬ, ''присл., заст., діал.'' Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
 +
 +
https://dul.in.ua/wp-content/uploads/skan-pades/slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif
 +
 +
===[https://r2u.org.ua/s?w=иносе&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка) ]===
 +
 +
Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.
 +
 +
===Словник синонімів===
 +
 +
 +
''ГАРА́ЗД'' част. (уживається для вираження згоди); ''ДО́БРЕ, ЗГО́ДА'', ''СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ]'' заст., у знач. вставн. сл. ''НЕХАЙ, ТАК І БУТИ'' ; ''СЛА́ВНО'' розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ''ХАЙ (НЕХА́Й)'', ''ХАЙ'' розм., ''НЕХА́Й'' розм., ''НЕХ'' діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
Етимологія та вживання: у літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині ''східноукраїнський'' прислівник '''іносе''' «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити ''простомовність'' персонажів:
 +
    • Роман: Да іносе. (Василь Гоголь)
 +
    • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський)
 +
    • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка)
 +
    • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа)
 +
    • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)
 +
 +
Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника '''іно''' ''«тільки, як тільки»'' та займенника '''се''' заст. ''«це»''. Основа '''іно''' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці '''айно''' ''«так»'' (у закарпатських говорах: '''а + іно + [се]'''), залишки в діалектних '''інот, ізинот''' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
• '''Okay'', ''all right/alright''' у значенні ''добре, згода''
 +
• '''Skip it!'' у значенні''' нехай так, неважливо''
 +
• '''Well and good''' у значенні ''нехай, добре''
 +
• '''Fair enough/fine''' у значенні ''нехай, добре''
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 16:31, 17 листопада 2021

Словник Грінченка

Іно́се, іно́сь, част. ствердж., діал. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).

slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif

Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка)

Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.

Словник синонімів

ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди); ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ] заст., у знач. вставн. сл. НЕХАЙ, ТАК І БУТИ ; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й), ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).

Цікаві факти

Етимологія та вживання: у літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині східноукраїнський прислівник іносе «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити простомовність персонажів: 

   • Роман: Да іносе. (Василь Гоголь)
   • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський)
   • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка)
   • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа)
   • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)

Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника іно «тільки, як тільки» та займенника се заст. «це». Основа іно теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці айно «так» (у закарпатських говорах: а + іно + [се]), залишки в діалектних інот, ізинот тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.

Іноземні словники

• Okay, all right/alright у значенні добре, згода
• Skip it! у значенні нехай так, неважливо
• Well and good у значенні нехай, добре
• Fair enough/fine у значенні нехай, добре
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Іносе&oldid=337884