Відмінності між версіями «Лутка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Лутка, -ки, '''''ж. ''Оконный косякъ. ''Я за луткою коло вікна сиджу. ''Г. Барв. 292. Категорі...»)
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лутка, -ки, '''''ж. ''Оконный косякъ. ''Я за луткою коло вікна сиджу. ''Г. Барв. 292.  
 
'''Лутка, -ки, '''''ж. ''Оконный косякъ. ''Я за луткою коло вікна сиджу. ''Г. Барв. 292.  
 
[[Категорія:Лу]]
 
[[Категорія:Лу]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''ЛУ́ТКА''', и, жін., чого і без означення.
 +
 +
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552).
 +
 +
2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Лу́тка''', -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''ЛУ́ТКА''', и, ж., чого і без означення.
 +
 +
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб., II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).
 +
 +
2. Те саме, що підвіко́ння. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Головко, І, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Ю. Янов., IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Сміл., Зустрічі, 1936, 60).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''ЛУТКА''' — и, ж., чого і без означення. 1) Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2) Те саме, що підвіконня …
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка2.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| XBxVa15EVto }}
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 19:12, 15 листопада 2021

Лутка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛУ́ТКА, и, жін., чого і без означення.

1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552).

2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення.

1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб., II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).

2. Те саме, що підвіко́ння. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Головко, І, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Ю. Янов., IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Сміл., Зустрічі, 1936, 60).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ЛУТКА — и, ж., чого і без означення. 1) Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2) Те саме, що підвіконня …

Ілюстрації

Лутка.jpg Лутка1.jpg Лутка2.jpg

Медіа