Відмінності між версіями «Сидня»
(Створена сторінка: '''Сидня, -ні, '''''ж. ''Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. ''Це йому так від сидні сталось. ''2) Праздное житье...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сидня, -ні, '''''ж. ''Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. ''Це йому так від сидні сталось. ''2) Праздное житье. ''У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби. '' | '''Сидня, -ні, '''''ж. ''Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. ''Це йому так від сидні сталось. ''2) Праздное житье. ''У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби. '' | ||
[[Категорія:Си]] | [[Категорія:Си]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''СИДНЯ́''', і, жін., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія і стан за знач. сидіти 1—5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Нечуй-Левицький, V, 1966, 208); Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Леся Українка, III, 1952, 491). | ||
| + | |||
| + | 2. Неробство, ледарство, байдикування. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''СИДНЯ''', -і́, ж., розм. | ||
| + | |||
| + | 1) Дія і стан за знач. сидіти 1-5). | ||
| + | |||
| + | 2) Неробство, ледарство, байдикування. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сидня1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сидня2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сидня3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| YUlawE-rrWM }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:54, 13 листопада 2021
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИДНЯ́, і, жін., розм.
1. Дія і стан за знач. сидіти 1—5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Нечуй-Левицький, V, 1966, 208); Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Леся Українка, III, 1952, 491).
2. Неробство, ледарство, байдикування.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
СИДНЯ, -і́, ж., розм.
1) Дія і стан за знач. сидіти 1-5).
2) Неробство, ледарство, байдикування. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
