Відмінності між версіями «Снасть»
| (не показані 14 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Снасть, -сти, '''''ж. ''1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: '''вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця'''. Рудч. Чп. 249 — 250. ''На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. ''Брацл. у. ''Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. ''Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. ''Я така ''(худа), ''що тільки снасть моя була та й годі. ''Г. Барв. 4. | '''Снасть, -сти, '''''ж. ''1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: '''вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця'''. Рудч. Чп. 249 — 250. ''На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. ''Брацл. у. ''Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. ''Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. ''Я така ''(худа), ''що тільки снасть моя була та й годі. ''Г. Барв. 4. | ||
[[Категорія:Сн]] | [[Категорія:Сн]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
СНАСТЬ, і, жін. | СНАСТЬ, і, жін. | ||
| + | |||
1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів,.. Покинеш все, кажу, на радість ворогів!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); — Да... — сказав він [водолаз], подумавши. — Справа ця не важка, тільки дуже давно я вже під воду не ходив. Та й снасті всієї вам у нашому місті не дістати (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 52); В одній половині її [комори].. зберігається всяка пасічницька снасть (Петро Колесник, Терен.., 1959, 108); | 1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів,.. Покинеш все, кажу, на радість ворогів!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); — Да... — сказав він [водолаз], подумавши. — Справа ця не важка, тільки дуже давно я вже під воду не ходив. Та й снасті всієї вам у нашому місті не дістати (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 52); В одній половині її [комори].. зберігається всяка пасічницька снасть (Петро Колесник, Терен.., 1959, 108); | ||
| + | |||
// Знаряддя, пристрій для лову риби. Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Панас Мирний, I, 1954, 349); Чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Михайло Стельмах, II, 1962, 236); Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 68); | // Знаряддя, пристрій для лову риби. Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Панас Мирний, I, 1954, 349); Чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Михайло Стельмах, II, 1962, 236); Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 68); | ||
| + | |||
// заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця. Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить; Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Іван Котляревський, I, 1952, 235). | // заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця. Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить; Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Іван Котляревський, I, 1952, 235). | ||
| + | |||
2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо. Штурман Ільїн дивиться на напнуті вітрила, чує шум і рипіння снастей (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 426); Дув холодний вітер, йшов сніг, палуба і снасті судна почали вкриватися шаром льоду (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 33); * У порівняннях. Ліс стояв рівно округ, підпираючи небо, похитувався й рипів, як корабельна снасть (Юрій Яновський, II, 1958, 210). | 2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо. Штурман Ільїн дивиться на напнуті вітрила, чує шум і рипіння снастей (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 426); Дув холодний вітер, йшов сніг, палуба і снасті судна почали вкриватися шаром льоду (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 33); * У порівняннях. Ліс стояв рівно округ, підпираючи небо, похитувався й рипів, як корабельна снасть (Юрій Яновський, II, 1958, 210). | ||
| + | |||
3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 159); Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; ..обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли, (Панас Мирний, III, 1954, 60). | 3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 159); Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; ..обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли, (Панас Мирний, III, 1954, 60). | ||
| + | |||
4. розм., рідко. Те саме, що скелет 1. Я така, що тільки снасть моя була (Номис, 1864, № 8218). | 4. розм., рідко. Те саме, що скелет 1. Я така, що тільки снасть моя була (Номис, 1864, № 8218). | ||
♦ Сама (одна) снасть зробилася (стала і т. ін.) хто, з кого — хто-небудь дуже схуд. З Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452). | ♦ Сама (одна) снасть зробилася (стала і т. ін.) хто, з кого — хто-небудь дуже схуд. З Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452). | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gear 960-min.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Снимок экрана 2021-11-13 в 12.02.02.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bulin.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:MaleSkeletonFullBody3dsmodel000.jpg2306647C-8541-436F-9EFE-E72ED595586ALarge.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | https://youtu.be/UysLP79zsUk | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| − | [[ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | |
| − | https:// | + | https://orybalke.com/snasti/rybolovnye.html |
| − | + | ||
Поточна версія на 13:32, 13 листопада 2021
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СНАСТЬ, і, жін.
1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів,.. Покинеш все, кажу, на радість ворогів!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); — Да... — сказав він [водолаз], подумавши. — Справа ця не важка, тільки дуже давно я вже під воду не ходив. Та й снасті всієї вам у нашому місті не дістати (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 52); В одній половині її [комори].. зберігається всяка пасічницька снасть (Петро Колесник, Терен.., 1959, 108);
// Знаряддя, пристрій для лову риби. Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Панас Мирний, I, 1954, 349); Чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Михайло Стельмах, II, 1962, 236); Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 68);
// заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця. Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить; Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Іван Котляревський, I, 1952, 235).
2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо. Штурман Ільїн дивиться на напнуті вітрила, чує шум і рипіння снастей (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 426); Дув холодний вітер, йшов сніг, палуба і снасті судна почали вкриватися шаром льоду (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 33); * У порівняннях. Ліс стояв рівно округ, підпираючи небо, похитувався й рипів, як корабельна снасть (Юрій Яновський, II, 1958, 210).
3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 159); Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; ..обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли, (Панас Мирний, III, 1954, 60).
4. розм., рідко. Те саме, що скелет 1. Я така, що тільки снасть моя була (Номис, 1864, № 8218). ♦ Сама (одна) снасть зробилася (стала і т. ін.) хто, з кого — хто-небудь дуже схуд. З Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) https://orybalke.com/snasti/rybolovnye.html
