Відмінності між версіями «Садовити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Садовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Садить, усаживать. ''Садовив його ''(синка) ''собі на шию, бігав ...)
 
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Садовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Садить, усаживать. ''Садовив його ''(синка) ''собі на шию, бігав з їм по хатах. ''Левиц. Пов. 148. ''Садовлять ''(молоду) ''на ослін. ''Ном. № 298.  
 
'''Садовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Садить, усаживать. ''Садовив його ''(синка) ''собі на шию, бігав з їм по хатах. ''Левиц. Пов. 148. ''Садовлять ''(молоду) ''на ослін. ''Ном. № 298.  
 
[[Категорія:Са]]
 
[[Категорія:Са]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''САДОВИТИ''', довлю, довиш; мн. садовлять; недок., перех.
 +
 +
1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Нечуй-Левицький, II, 1956, 459); Хазяйка вставала з-за столу, обіймала Устю за стан і садовила рядом з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Капітана садовлять на почесному місці — між Лукією Назарівною і директором школи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139);
 +
 +
//  Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Вони садовлять його на сани (Іван Микитенко, II, 1957, 306);
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
'''САДОВИТИ'''
 +
 +
1. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.
 +
 +
2. Обмежувати чим-небудь у харчуванні.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''САДОВИТИ'''
 +
 +
1) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать; ( заставлять или помогать усесться) уса́живать
 +
 +
2) ( подвергать заключению) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать
 +
 +
3) ( хлеб в печь) сажа́ть, сади́ть, уса́живать; (в прош. вр.) са́живать
 +
 +
4) ( растения) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| JC0CAYk3P3U }}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 10:42, 13 листопада 2021

Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САДОВИТИ, довлю, довиш; мн. садовлять; недок., перех.

1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Нечуй-Левицький, II, 1956, 459); Хазяйка вставала з-за столу, обіймала Устю за стан і садовила рядом з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Капітана садовлять на почесному місці — між Лукією Назарівною і директором школи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139);

// Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Вони садовлять його на сани (Іван Микитенко, II, 1957, 306);

УКРЛІТ.ORG_Cловник

САДОВИТИ

1. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.

2. Обмежувати чим-небудь у харчуванні.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

САДОВИТИ

1) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать; ( заставлять или помогать усесться) уса́живать

2) ( подвергать заключению) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать

3) ( хлеб в печь) сажа́ть, сади́ть, уса́живать; (в прош. вр.) са́живать

4) ( растения) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать

Ілюстрації

Садовити.jpg Садовити2.jpg Садовити3.jpg

Медіа