Відмінності між версіями «Садовити»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Садовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Садить, усаживать. ''Садовив його ''(синка) ''собі на шию, бігав з їм по хатах. ''Левиц. Пов. 148. ''Садовлять ''(молоду) ''на ослін. ''Ном. № 298. | |
| + | [[Категорія:Са]] | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''САДОВИТИ''', довлю, довиш; мн. садовлять; недок., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Нечуй-Левицький, II, 1956, 459); Хазяйка вставала з-за столу, обіймала Устю за стан і садовила рядом з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Капітана садовлять на почесному місці — між Лукією Назарівною і директором школи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139); | ||
| + | |||
| + | // Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Вони садовлять його на сани (Іван Микитенко, II, 1957, 306); | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''САДОВИТИ''' | ||
| + | |||
| + | 1. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу. | ||
| + | |||
| + | 2. Обмежувати чим-небудь у харчуванні. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''САДОВИТИ''' | ||
| + | |||
| + | 1) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать; ( заставлять или помогать усесться) уса́живать | ||
| + | |||
| + | 2) ( подвергать заключению) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать | ||
| + | |||
| + | 3) ( хлеб в печь) сажа́ть, сади́ть, уса́живать; (в прош. вр.) са́живать | ||
| + | |||
| + | 4) ( растения) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Садовити3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| JC0CAYk3P3U }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:42, 13 листопада 2021
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
САДОВИТИ, довлю, довиш; мн. садовлять; недок., перех.
1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Нечуй-Левицький, II, 1956, 459); Хазяйка вставала з-за столу, обіймала Устю за стан і садовила рядом з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Капітана садовлять на почесному місці — між Лукією Назарівною і директором школи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139);
// Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Вони садовлять його на сани (Іван Микитенко, II, 1957, 306);
УКРЛІТ.ORG_Cловник
САДОВИТИ
1. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.
2. Обмежувати чим-небудь у харчуванні.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
САДОВИТИ
1) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать; ( заставлять или помогать усесться) уса́живать
2) ( подвергать заключению) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать
3) ( хлеб в печь) сажа́ть, сади́ть, уса́живать; (в прош. вр.) са́живать
4) ( растения) сажа́ть, сади́ть; (в прош. вр.) са́живать
Ілюстрації
|
|
|
