Відмінності між версіями «Мигати»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | МИГА́ТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що блимати 1. Щебетав соловейко, зорі мигали, вітерець пахучий шарудів вишеньками (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 81); Не могла [жінка панотця] вечором шити при поганім світлі, що лиш смерділо й мигало (Лесь Мартович, Тв., 1954, 228). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що блискати. Страшна блискавка мигає та миготить сливе безперестанку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Зрідка десь далеко мигала блискавка, освітлюючи суворі людські обличчя (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 77); | ||
| + | // безос. [Дремлюга:] Навколо мигає, мабуть, гроза буде... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 344); | ||
| + | // чим. Посилати короткі світлові сигнали. — Значить, коли щось трапиться, — сказав пілот дівчинці, — мигай бортовими вогнями (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 188). | ||
| + | |||
| + | 3. Те саме, що кліпати 1. З-під стола вискочив якийсь звір, скочив на стіл і став на чотирьох ногах.. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Нечуй-Левицький, III, 1956, 80); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача й безжалісно січе його своєю злобою (Михайло Стельмах, II, 1962, 350). | ||
| + | |||
| + | 4. Те саме, що мелькати 1. Її тонкі пальці з дротами тільки мигали (Нечуй-Левицький, III, 1956, 88); В її руках лише мигали листки тютюну (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 129); І одна за одною.. у пам'яті мигають згадки — як станції (Василь Еллан, II, 1958, 11). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:29, 12 листопада 2021
Мига́ти, -га́ю, -єш, одн. в. мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. Левиц. Пов. 165. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака. Св. Л. 220.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МИГА́ТИ, аю, аєш, недок.
1. Те саме, що блимати 1. Щебетав соловейко, зорі мигали, вітерець пахучий шарудів вишеньками (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 81); Не могла [жінка панотця] вечором шити при поганім світлі, що лиш смерділо й мигало (Лесь Мартович, Тв., 1954, 228).
2. Те саме, що блискати. Страшна блискавка мигає та миготить сливе безперестанку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Зрідка десь далеко мигала блискавка, освітлюючи суворі людські обличчя (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 77); // безос. [Дремлюга:] Навколо мигає, мабуть, гроза буде... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 344); // чим. Посилати короткі світлові сигнали. — Значить, коли щось трапиться, — сказав пілот дівчинці, — мигай бортовими вогнями (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 188).
3. Те саме, що кліпати 1. З-під стола вискочив якийсь звір, скочив на стіл і став на чотирьох ногах.. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Нечуй-Левицький, III, 1956, 80); Не мигаючи, він різко дивиться на дукача й безжалісно січе його своєю злобою (Михайло Стельмах, II, 1962, 350).
4. Те саме, що мелькати 1. Її тонкі пальці з дротами тільки мигали (Нечуй-Левицький, III, 1956, 88); В її руках лише мигали листки тютюну (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 129); І одна за одною.. у пам'яті мигають згадки — як станції (Василь Еллан, II, 1958, 11).
Ілюстрації
|
|
|
|
