Відмінності між версіями «Ковалиха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''КОВАЛИ́ХА''', и, жін., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 119); — Прийміть на роботу, — попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 289). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:28, 12 листопада 2021
Ковали́ха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, а того буде лиха. Ном. № 5426.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КОВАЛИ́ХА, и, жін., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 119); — Прийміть на роботу, — попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 289).
Ілюстрації
|
|
|
|
