Відмінності між версіями «Обвалюватися»
(Створена сторінка: '''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ). | '''Обвалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ). | ||
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ОБВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВАЛИТИСЯ, валиться, док. | ||
+ | |||
+ | 1. Раптово спадати вниз, відриваючись від чого- | ||
+ | небудь внаслідок руйнування, зсуву і т. ін. Сухий лес дуже щільний, навіть твердий, | ||
+ | і на схилах не осипається, як пісок, | ||
+ | а раптово обвалюється вертикальними пластами (Знання.., 9, 1965, 14); В тому місці, де обвалився берег, | ||
+ | утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37); | ||
+ | <br /> | ||
+ | // Руйнуватися від давності або втрачати первісні форми (про будівлі і споруди). Старосвітський | ||
+ | будиночок обваливсь, темніє розбитими вікнами (Вас., І, 1959, 268); Колодязь.. уже багато років не чистили, а зруб зогнив і наполовину обвалився (Коз., Блискавка, 1962, 97). | ||
+ | |||
+ | 2. Навально, з силою падати на кого-, що-небудь (про хвилі, струмені води і т. ін.). Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальн і канави (Гончар, Таврія, 1952, 168); Висока хвиля підхопила його, ніби хотіла викинути на берег. Не вийшло. Сама обвалилась | ||
+ | з гуркотом на берег (Головко, І, 1957, 482); | ||
+ | // Образно. Він... знав, що говорить не те, чого від нього чекають, що зараз на нього обвалитьс я лавина критики (Ткач, Плем'я.., 1961, 89). | ||
+ | |||
+ | 3. Падати, руйнуючи своєю вагою неміцну опору; провалюватися. Почав розказувати [Кирило], я к обвалився на гнилому переході (Мирний, III, 1954, 72); Через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною. Одні сани обвалилися біля бе | ||
+ | рега (Ле, Право.., 1957, 294). | ||
+ | |||
+ | 4. тільки недок. Пас. до обвалювати. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Обвалюватися — обвал, руйнування чого-небудь. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Обвалюватися2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| GCPqLliCeD8}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 22:08, 12 листопада 2021
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВАЛИТИСЯ, валиться, док.
1. Раптово спадати вниз, відриваючись від чого-
небудь внаслідок руйнування, зсуву і т. ін. Сухий лес дуже щільний, навіть твердий,
і на схилах не осипається, як пісок,
а раптово обвалюється вертикальними пластами (Знання.., 9, 1965, 14); В тому місці, де обвалився берег,
утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37);
// Руйнуватися від давності або втрачати первісні форми (про будівлі і споруди). Старосвітський
будиночок обваливсь, темніє розбитими вікнами (Вас., І, 1959, 268); Колодязь.. уже багато років не чистили, а зруб зогнив і наполовину обвалився (Коз., Блискавка, 1962, 97).
2. Навально, з силою падати на кого-, що-небудь (про хвилі, струмені води і т. ін.). Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальн і канави (Гончар, Таврія, 1952, 168); Висока хвиля підхопила його, ніби хотіла викинути на берег. Не вийшло. Сама обвалилась з гуркотом на берег (Головко, І, 1957, 482); // Образно. Він... знав, що говорить не те, чого від нього чекають, що зараз на нього обвалитьс я лавина критики (Ткач, Плем'я.., 1961, 89).
3. Падати, руйнуючи своєю вагою неміцну опору; провалюватися. Почав розказувати [Кирило], я к обвалився на гнилому переході (Мирний, III, 1954, 72); Через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною. Одні сани обвалилися біля бе рега (Ле, Право.., 1957, 294).
4. тільки недок. Пас. до обвалювати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Обвалюватися — обвал, руйнування чого-небудь.
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |