Відмінності між версіями «Збліднути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 13: Рядок 13:
 
Тлумачення слов у сучасних словниках
 
Тлумачення слов у сучасних словниках
  
===[[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970-1980)===
+
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
 
ЗБЛІДНУТИ - див. [http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]
 
ЗБЛІДНУТИ - див. [http://sum.in.ua/s/zblidnuty збліднути]
  
Рядок 43: Рядок 43:
  
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 12:27, 12 листопада 2021

ЗБЛІДНУТИ, ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблідли; док.

1. Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях. В Балабухи душа неначе вмерла. Він зблід, потім почервонів, потім знов зблід (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28); Побачивши страшного ворога тут же перед собою, вони [бояри] зблідли й затремтіли (Іван Франко, VI, 1951, 15); Раптом почулося гарчання собак, тупіт коней.. Ганна зблідла, нервово підвелася з місця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 349); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід (Олександр Довженко, I, 1958, 170); // Змарніти. Я не стара. Зблідла з журби (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 268); Щось останнім часом зблід Олекса на лиці і ночами дихає хрипло, неспокійно (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).Збліднути як полотно (крейда, смерть, стіна і т. ін.) — зробитися дуже блідим. Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 271); — Кажу Марусі: «Чи ти знаєш, що твій чоловік усе до шинку ходить?» Вона зблідла як крейда, мовчить (Марко Вовчок, I, 1955, 239); Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. перен. Стати світлішим або менш яскравим. Холодні роси сідають йому на постоли, небо зачервонілось і зблідли зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Свічка зблідла (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 43); Промінь на заході зблід, востаннє затремтів і непомітно розтав (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 151); // Втратити виразність, барвистість. Мелашка здалась йому тепер вдвос кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309); // Втратити свіжість, яскравість кольору. За шість років змінилася трохи й картина страшного суду. Вона вицвіла, рум'янець на щоках в архангелів зблід (Олесь Донченко, III, 1956, 31).


Сучасні словники

Тлумачення слов у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗБЛІДНУТИ - див. збліднути


Ілюстраціїї

Збліднути.jpg
Збліднути1.jpg
Збліднути2.jpg

Медіа

Див. також

збліднути

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 447.


Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/