Відмінності між версіями «Зеленкуватий»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | [[Файл:Зеленкуватий.jpg|міні]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
− | + | [[Файл:Зеленкуватий1.jpg|міні]] | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
+ | [[Файл:Зеленкуватий2.jpg|міні]] | ||
+ | |||
|} | |} | ||
Рядок 39: | Рядок 42: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | http://sum.in.ua/ | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] |
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 12:23, 12 листопада 2021
ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ, а, е.
1. З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). Мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались [хвилі] до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Вихор аж стрепенувся, побачивши на щоглі флагмана зеленкуватий вогник (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 54); Вона була в легкому кремовому платті, струнка, з великими зеленкуватими очима на овальному обличчі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 207).
2. Трохи зелений (у 3 знач.).
3. розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини). [Марина Митрофанівна:] Може, чаю вам принести? Бо ви сьогодні якийсь аж зеленкуватий (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 43).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗЕЛЕНКУВАТИЙ - див. зеленкуватий
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 554.