Відмінності між версіями «Товчія»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 58.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed (1).jpg|x140px]]} |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 06:31, 12 листопада 2021
Товчі́я, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТОВЧІЯ́, ї, жін., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Андрій Головко, Мати, 1940, 246).
Ілюстрації
}
Див. такожДжерела та літератураСловник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 169. |