Відмінності між версіями «Кілець»

Версія за 05:05, 12 листопада 2021

Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Каменец. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. Кільці пускати. Проростать. Ум. Кільчик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІЛЬЦЕ, я, с. 1. Предмет (найчастіше з металу), який має форму кола (див. коло1 1). Ведмідь який, а й то кільце в губу вправляють (Номис, 1864, № 4220); Розшукавши в кухні великий замок, надів його на кільця, що були в дверях (Мик., Кадильниця, 1959, 62).

2. Те, що має вигляд такого предмета. Вона вся трусилась, трусились на голові кільця локонів (Н.-Лев., II, 1956, 77); Пускаючи кільця диму, Іван Лук'янович вдоволено дивився на мене (Грим., Подробиці.., 1956, 99); // Коло (див. коло1 2), обвід. Велике кільце московського метро; // Кінцевий пункт трамвайного й тролейбусного маршрутів із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус робить розворот, щоб їхати назад; // перен. Те, що замкнене круговою лінією чого-небудь; оточення. Нарешті було розірване й кільце блокади, яке тримало радянський народ в ізоляції від зовнішнього світу (Мист., 6, 1957, 30); [Спартак:] Та ми затримаєм противника, аж доки Піхота не прорветься крізь кільце (Дмит., Драм. тв., 1958, 64).

^ Річні кільця - концентричні шари деревини, які щорічно наростають на стовбурі дерева; річні шари. Відомо, що дерево, як правило, щороку відкладає річні кільця, які добре видно на зрізі стовбура (Наука.., 12, 1956, 20).

3. у знач. присл. кільцем, кільцями. У вигляді кола, кругової лінії. Люди збиваються навколо Ганни тісним кільцем (Руд., Остання шабля, 1959, 399); Механік мовчки посміхнувся, пускаючи дим кільцями вгору (Гончар, Таврія, 1952, 256).

4. Окрема складова частина ланцюга. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце (Номис, 1864, № 2164).

@ Кільце в ланцюгу чого - складова частина чого-небудь цілого. Люди й покоління - се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя (Л. Укр., III, 1952, 97).

5. тільки мн. Гімнастичний прилад, який складається з двох підвішених обручів. Тут їй подобалось: можна досхочу гойдатись на кільцях, злітаючи під самісіньку стелю.

Ілюстрації

Див. також

Джерела та література

СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.