Відмінності між версіями «Коронний»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2777494732 w640 h640 belye-noski-s.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:452-корона.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 03:57, 12 листопада 2021
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Зміст
Сучасні словники
1. Прикм. до корона 1. Коронна прикраса.
2. Стос. до корони (у 2 знач.); державний, урядовий. Королева.. увічнювала свою коронну власність покордонною фортецею (Іван Ле, Право.., 1957, 194); Звістку про те, що Потоцький стягає проти нього [Довбуша] коронне військо, він сприйняв зовсім не так безжурно, як хотів показати товаришам (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 138).
Коронний гетьман, іст. — гетьман, якого призначав сам король. На канапі.. лежить.. сам гетьман коронний — Потоцький, син старого Миколи Потоцького, що завершив сумно під Корсунем свою бойову славу (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 23); Коронний суд, іст. — суд, що складався з постійних суддів-чиновників, яких призначав монарх. [Дрейсігер:] Того чоловіка конечне треба під коронний суд віддати (Леся Українка, IV, 1954, 237).
3. Найкращий, найбільш удалий (звичайно про роль, номер і т. ін. у репертуарі артиста). Він передивився.. усі її [актриси] давніші портрети «в коронних ролях» і в «бойових» убраннях (Леся Українка, III, 1952, 696); Нетерпляче чекав [Роман]: коли ж вона, нарешті, заспіває свою коронну, як йому здавалося, пісню про Романа і Марусю? (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 190); Я вирішив продемонструвати свій.. коронний номер (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 262).
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови
