Відмінності між версіями «Украшати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (Десняк, Вибр., 1947, 115); - Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Стельмах, II, 1962, 56); // Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Донч., III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам'ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Ком. Укр., 12, 1969, 54); // Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Шиян, Партиз. край, 1946, 74); // ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). - Оце так козак! - вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Тют., Вир, 1964, 36); // ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; // Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мист., 1, 1955, 8); // Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 490); // Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Вас., І, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (Рильський, Веч. розмови, 1962, 101). | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 03:06, 12 листопада 2021
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Зміст
Сучасні словники
Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (Десняк, Вибр., 1947, 115); - Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Стельмах, II, 1962, 56); // Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Донч., III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам'ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Ком. Укр., 12, 1969, 54); // Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Шиян, Партиз. край, 1946, 74); // ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). - Оце так козак! - вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Тют., Вир, 1964, 36); // ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; // Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мист., 1, 1955, 8); // Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 490); // Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Вас., І, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (Рильський, Веч. розмови, 1962, 101).
Ілюстрації
|
|
|
|
