Відмінності між версіями «Безум»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Безум, -му,''' ''м.'' Безуміе. К. МХ. 41. Категорія:Бе) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/bezum Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''БЕ́ЗУМ''', чол.р. - безумець; те саме, що безумство. | ||
+ | '''''Вживання у літературі:''''' | ||
+ | *''Та землю не скорив одеську, Життям торгуючи людським, Ні туполобий Антонеску, Ні фюрер в безумі гидкім (Максим Рильський, II, 1956, 284);'' | ||
+ | *''[Мефістофель:] Його думки на безум хворі, Ширяють десь в непевній далині (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 14).'' | ||
+ | *''В чім, в чім тобі помогти, ти, безуме якийсь? (Іван Франко, III, 1950, 173).'' | ||
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/безум Синонімічний словник української мови]=== | ||
+ | '''БЕ́ЗУМ''' поет. - необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму; відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад. | ||
+ | '''''Вживання у літературі:''''' | ||
+ | *''Це ж спокій - плисти за водою. Це ж безум - жити навмання (Є. Плужник);'' | ||
+ | *''Ви безум розірвали на лахміття. (Зеров Микола Костянтинович);'' | ||
+ | ==== Синоніми ==== | ||
+ | БЕЗУ́МСТВО, БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, БОЖЕВІ́ЛЛЯ, ШАЛЕ́НСТВО, НАВІЖЕ́НСТВО, ШАЛ | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:0 px #66CDAA solid; border-bottom:0 px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Безум.jpg | ||
+ | Файл:Безум3.jpg | ||
+ | Файл:Безум).jpeg | ||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела== | ||
+ | # [http://sum.in.ua/s/bezum Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | # [https://uk.worldwidedictionary.org/безум Всесвітній словник української мови] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 23:41, 11 листопада 2021
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕ́ЗУМ, чол.р. - безумець; те саме, що безумство. Вживання у літературі:
- Та землю не скорив одеську, Життям торгуючи людським, Ні туполобий Антонеску, Ні фюрер в безумі гидкім (Максим Рильський, II, 1956, 284);
- [Мефістофель:] Його думки на безум хворі, Ширяють десь в непевній далині (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 14).
- В чім, в чім тобі помогти, ти, безуме якийсь? (Іван Франко, III, 1950, 173).
Синонімічний словник української мови
БЕ́ЗУМ поет. - необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму; відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад. Вживання у літературі:
- Це ж спокій - плисти за водою. Це ж безум - жити навмання (Є. Плужник);
- Ви безум розірвали на лахміття. (Зеров Микола Костянтинович);
Синоніми
БЕЗУ́МСТВО, БЕЗРОЗСУ́ДСТВО, БОЖЕВІ́ЛЛЯ, ШАЛЕ́НСТВО, НАВІЖЕ́НСТВО, ШАЛ
Ілюстрації