Відмінності між версіями «Збан»
(→Ілюстрaції) |
(→Ілюстрaції) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крынка_348.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крынка_348.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed-6-740x416-c-1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:St. s. pistiny kosivsykogo r-nu ivano-frankivsykoi obl..jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:55, 11 листопада 2021
Збан, -ну, м. = Дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Зміст
Сучасні словники
Дзбан, джбан, розм. жбан[1] (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»)[2], у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага»[3].
Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban)[4].
Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.
Ілюстрaції
|
|
|
