Відмінності між версіями «Лелечиня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 474. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 474. | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 20:27, 11 листопада 2021
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. Лелечинятно.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках. Те саме, що лелеча́. Лелеченята були ненаситні — скільки їм не носили їжі — все витягують дзьобики, все їсти просять (Збан., Мор. чайка, 1959, 246).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 474.
